День Донецька та День шахтаря на мінімалках. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулий тиждень в інформаційному полі окупованого Донбасу завершився удавано радісними повідомленнями про святкування Дня шахтаря, а в Донецьку — ще й Дня міста. Як кажуть, усе пізнається в порівнянні. "ОстроВ" сьогодні пригадав, з яким розмахом та щирою радістю на українському Донбасі відзначали ці дати до 2014 року. Так ось, нічого подібного у "ДНР" та "ЛНР" на тринадцятий рік "русского мира" не спостерігалося…

"Тень шахтера"

Головним елементом святкування головного професійного свята Донбасу на окупованих територіях стали… привітання ватажків "республік" і, звісно ж, "добре слово" від Путіна.

До речі, у російського диктатора добрих слів для гірників зруйнованого ним вугільного регіону не знайшлося. "Искренне рад поздравить работников и ветеранов угольной промышленности России с Днём шахтера, поблагодарить наших горняков, инженеров, технологов, рабочих Кузбасса, Донбасса, Красноярского края, Хакасии, Якутии, северных, сибирских, дальневосточных угольных регионов за упорный труд и преданность своему делу", — улесливо передрукували донецькі та луганські ЗМІ чергове привітання господаря Кремля.

Ватажок "ДНР" Денис Пушилін, щоб згладити відсутність у путінській цитаті згадки про "нові території", як міг, розхвалював шахтарів "республіки". "Вы — соль нашей земли и ее надежная защита: без вашего труда, стойкости и верности своим корням невозможно представить ни прошлое, ни будущее Донбасса. Именно шахтеры были в первых рядах защитников…", — патетично заявив він.

Про будь-які досягнення гірничодобувної промисловості окупованого Донбасу ані він, ані його колега по колабораціонізму Леонід Пасічник не сказали. Натомість "глави" нагадали, що "сегодня угольная отрасль переживает непростое время" і схожими словами закликали гірників гуртуватися та терпіти. "Сегодня, несмотря на вызовы, угольная отрасль продолжает держаться на сильных духом людях, которые знают свое дело и не отступают перед трудностями", — розтиражували донецькі ЗМІ заяву Пушиліна.

"Мы понимаем масштаб стоящих перед нами вызовов. Именно в такие периоды особенно важно сохранять единство и поддерживать друг друга. В этом всегда была сила шахтерского братства", — схожими словами не залишив надій на швидке настання кращого життя ватажок "ЛНР" Леонід Пасічник.

Один із депутатів "народної ради ДНР" пояснив відсутність щирих привітань та будь-яких урочистих заходів воєнним станом і, найголовніше, традицією свята. Мовляв, шахтарі цього дня завжди збиралися разом, випивали та закушували… Гірники Донбасу День шахтаря зазвичай відзначають за столом у колі сім'ї та своїх колег. Про це Донецькому агентству розповів голова комітету Народної Ради ДНР з природокористування, екології, надр та природних ресурсів Сергій Міхальов.

"Мы с родней и товарищами по работе садимся за стол, кушаем, отмечаем праздник, в общем, продолжаем те традиции, которые были заложены десятилетиями назад и которые чтут у нас в регионе. Раньше мы еще выходили вечером на празднование в город, но сейчас в связи с такой обстановкой массовых мероприятий нет, поэтому ограничимся застольем", — ньюсмейкером для офіційних ЗМІ і "ДНР", і "ЛНР" виступив Сергій Міхальов, який називає себе "головою комітету Народної Ради ДНР з природокористування, екології, надр та природних ресурсів".

Але застілля застіллям, а шахтарська душа навіть в умовах війни просить свята. І місцеві пропагандисти його забезпечили. "Донецьке агентство новин" підготувало цікавий та добрий краєзнавчий нарис про історію пам'ятника "Слава шахтарській праці" у Донецьку. Щоправда, його автори не втрималися від модного захоплення ШІ та трохи зіпсували враження від своєї розповіді. "Невероятный эпизод в истории донецкого памятника случился в 2009 году, когда он обрел… горную прописку. Группа донецких альпинистов совершила восхождение на Эльбрус и установила копию монумента на его вершине. Позднее обсуждалась возможность установить еще одну реплику на одной из вершин Тянь-Шаня", — написали місцеві журналісти нібито правду.

Але… Насправді скелелази тоді просто залишили в одній із розщелин настільну статуетку заввишки близько 30 сантиметрів, яка є копією знаменитого донецького пам'ятника. Однак якщо читати донецькі ЗМІ, то на картинці до нарису можна побачити монументальний пам'ятник, який велично прикрашає вершину Ельбрусу…

"Тень города"

День Донецька відзначали трохи яскравіше, але все одно якось непомітно. "Учреждения культуры Донецка превратились в настоящие очаги тепла и творчества!" — написав у своєму вітальному спічі "мер" міста Олексій Кулемзін. "Для гостей состоялись музыкальные и литературные гостиные, увлекательные краеведческие часы и интерактивные викторины. Залы и фойе учреждений украсили разнообразные тематические выставки", — розповів він.

"Впервые в истории Донецка: молодежь отметила День города… на фестивале "Юз. ФЕСТ". Своими руками строили терриконы, исследовали "черный ящик шахтера", переносили уголь на шахтерской лопате, участвовали в викторине", — повідомили місцеві ЗМІ про ще один святковий захід.

Ці активності були виключно камерними. Так, наприклад, у вищезгаданому фестивалі взяли участь лише 200 людей, значну частину яких становили курсанти «Донецького інституту МНС Росії». Як відомо, ці хлопці завжди і безвідмовно приходять строєм…

І, нарешті, найзворушливіше… У Палаці молоді "Юність" місцеві виконавці заспівали пісні з репертуару Йосипа Кобзона та поклали квіти до… гітари й акордеона, на яких нібито грав покійний земляк.

До речі, як і у випадку з курсантами на фестивалі, шанувальники творчості Кобзона теж були вельми дисциплінованими — зал заповнили активісти проросійської "Молодої гвардії".

Загальнонародних акцій так і не відбулося. Навіть виконання на площі Леніна вітальної пісні, адресованої всім дончанам, пройшло без глядачів — у режимі зйомки кліпу…